Китайська новорічна легенда
Це свято завжди відзначається в період між серединою січня і серединою лютого. Кожен житель прикріплює над своїми дверима аркуші червоного паперу - красиво написані новорічні побажання. Крім того, вдосвіта стріляють петарди. Хочете знати чому?
Існує легенда, що в далекі часи на суші і в морях жили могутні дракони. В ті часи на Тайвані ніхто не відзначав Новий рік. Але в одному селі цей день став найгіршим днем у році, тому що жителі вбили морського дракона.
З тих пір дух цього дракона щороку повертався в село, вимагаючи, аби йому віддали на поживу новонародженого хлопчика. Одного року молода вдова Тен повинна була пожертвувати свого сина. Дізнавшись про це, вона не зневірилася. Вона багато роздумувала, молилася предкам і всім богам, яких знала, просила поради у священиків і у всіх жителів села. Але ніхто не знав, що зробити. Ситуація здавалася безнадійною.
Стомлена довгим ходінням, очікуваннями і молитвами, вона заснула прямо біля сімейного вівтаря предків. Вона побачила сон і, коли прокинулася, зрозуміла, що треба робити. У її сні дракон боявся двох речей: гучного шуму і крові. Зазвичай, якщо хтось чогось боїться, він тікає.
Вона була дуже бідною, але кмітливою
Вдова порізала палець, забруднила кров'ю тканину і прикріпила її із зовнішнього боку дверей. Оскільки у неї не було грошей на покупку петард, вона зрізала гострим ножем з десяток стебел бамбука. Потім склала їх у формі піраміди перед своїми дверима так, щоб вони могли всі разом швидко згоріти, створюючи гучний тріск.
Жінка чекала появи дракона, час тягнувся дуже довго, у всьому селі стояла тиша. Врешті-решт, вона почула крики духу дракона. У неї вистачило часу, щоб засвітити ліхтар і підпалити бамбук.
Коли дух дракона побачив тканину, забруднену людською кров'ю, він сильно заревів. У ту ж мить пролунав тріск бамбука, що горів. Дракон, злякавшись вигляду людської крові і сильного шуму, втік.
Після цього до будинку вдови збіглися всі жителі села. Всюди дзвеніли дзвони, звук гонгів ознаменував цей щасливий день, від радості люди висаджували у повітря петарди.
З тих пір, щороку зовні на дверях поміщають аркуші червоного паперу і висаджують петарди вдосвіта, щоб дух дракона ніколи не повернувся...
Сицилійська новорічна легенда
В одному забутому Богом селі напередодні Різдва один хлопчик пішов у ліс у пошуках гілок або кори дуба, щоб розпалити камін, як це робилося за традицією в святу ніч. Однак, на пошуки пішло набагато більше часу, ніж він на те розраховував, і непомітно на землю опустилася ніч. Бідолаха маля в темряві ніяк не міг знайти дорогу назад до будинку, до того ж всі сліди почали поступово зникати, бо почався снігопад. Хлопчик відчув, як грудка сліз підкотилась до горла, але ж як він чекав цієї ночі Різдва! За кілька місяців вперед він почав готуватися до цієї ночі і чекав це свято, яке тепер не міг святкувати, загубившись у лісі ... У лісі, де вже давно дерева без листя, він раптом побачив дерево, яке було як не дивно, ще зеленим, під ним він і сховався від снігу, це була ялинка. Відчувши, як на нього навалилася втомилася, малюк заснув притулившись до стовбура і дерево, опустило свої гілки до землі, створивши для хлопчика зелену хатину, яка захищала його від снігу, холоду та вітру. На ранок хлопчик прокинувся, почувши голоси, що лунали в лісі. Це були мешканці села, які прийшли в ліс на пошуки зниклої дитини. Хлопчик вийшов зі свого укриття і кинувся до тих хто розшукує його, всі кричачи від радості. І тільки після цього всі раптом помітили яка краса була навколо: сніг, що випав вночі, опушені гілки дерев, розстелив на землі пухову килим, який тепер виблискував всіма кольорами веселки. У подяку ялинці за те, що вона захистила хлопчика, дерево стало символом Різдва, яке кожне Різдво привозили додому і прикрашали вогнями, щоб відтворити той казковий момент, коли жителі села побачили блискучу сріблом ялинку.
http://www.epochtimes.com.ua/life/life/kytajska-novorichna-legenda-60346.html - джерело
http://bankstatey.com/index.php?newsid=7913 - джерело
|
